за 20 хвилин до осені я рахував сонячні плямки на твоєму обличчі...
цілував замучені вітром вуста так палко,
здавалося, що інші персонажі в моєму житті вже лишні,
є тільки та, що чимось схожа на мавку...
за 20 хвилин до осені я обіймав твої тендітні плечі,
пальці недбало заплутувались у кучерявому волоссі,
знаєш, моє серце вже зібрало свої речі,
і стукає до твого серед ночі...