Молитесь на ночь, чтобы вам вдруг не проснуться знаменитым.
_Любов - це не сентиментальне почуття, яке може відчувати кожна людина незалежно від рівня досягнутої зрілості. Всі спроби любити приречені на невдачу, якщо людина не прагне розвивати свою особистість загалом; задоволення від індивідуальної любові не можна досягнути без здатності любити свого ближнього, без справжньої людяності, відваги, віри й дисципліни. В культурі, де ці якості рідко зустрічаються, так само рідко хто здатен по-справжньому любити.
_Тому ніколи не приймай за любов щось інше. Якщо любов дійсно любов... Просто у присутності іншого раптово ти відчуваєш себе щасливим; просто через те, що ви разом, ти відчуваєш екстаз; сама присутність іншого задовольняє щось глибоке в твоєму серці... щось починає співати у тебе в серці, ти потрапляєш в гармонію. Сама присутність іншого допомагає тобі бути зібранішим; ти стаєш більш індивідуальним, більш сконцентрованим, більш урівноваженим.Тоді це любов. Любов це не пристрасть, любов це не емоція. Любов - це дуже глибоке розуміння того, що хтось завершує тебе. Хтось робить тебе замкнутим кругом. Присутність іншого збільшує твою присутність. Любов дає тобі свободу бути собою; це не відчуття власності.
_Будьте пильними, і коли ви почнете відчувати з кимось, що самої його присутність, чистої присутності — нічого більше не потрібно; ви нічого не просите, лише присутність, лише те, що інший є, — досить, щоб зробити вас щасливими... Щось всередині розцвітає, розпускається тисяча і один лотос, і тоді Ви любите. І тоді Ви можете пройти через всі труднощі, які створює реальність. Багато болі, багато тривог — і Ви зможете пройти через них, і Ваше кохання буде квітнути більше і більше, тому що всі ці ситуації стануть викликами. І Ваша любов, долаючи їх, ставатиме більшою і сильнішою . Любов це вічність. Якщо вона є, тоді вона продовжує зростати і зростати. Любов знає початок, але ніколи не знає кінця.
_Тож що я можу сказати... Кохання дійсно вічна тема. Бо на справді все, про що ми з вами раніше говорили, лише слова. І не більше. Це просто роздуми, просто якісь наївні мрії. І зовсім не важливо, чи на справді я так вважаю, чи лише граю. Адже ніхто з нас не зможе відповісти на запитання: Що таке кохання. І жоден вчений цього не зможе. І жоден філософ. А знаєте чому? Тому що кохання, як шматок мила у ванній, чим більше ми про нього говоримо - тим важче втримати.